Зарядна інфраструктура: вплив на парк електромобілів в Україні

Україна є лідером серед країн Східної Європи за темпами впровадження електричного транспорту і питання розвитку зарядної інфраструктури у нас виходить на перший план. Це характерно не лише для нашої країни. Але що потрібно робити саме в Україні? Відповідь на це питання лежить у площині приватно-державного партнерства. 

 Податкові знижки, швидкі зарядки та законодавство 

На сьогодні розвиток електромобільності у світі стримується трьома факторами. Перший - це вартість електрокарів, яка, поки що, вища за машини з ДВЗ. 

Другий - це повільне заряджання, особливо у порівнянні з заправкою машини з ДВЗ. Третій - це недостатній розвиток зарядної інфраструктури для електромобілів.

Відносну дорожнечу електрокарів багато країн та їхніх урядів нівелюють податковими знижками або компенсаціями для тих, хто купує електромобілі. Україна не є виключенням. Та й ціна на електро автівки знижується з кожним роком.

Другий стримувальний фактор - вирішується кількістю так званих “швидких зарядок” та розвитком технологій виробництва батарей, які здатні прийняти “швидкий заряд”. А ось третій - це не лише питання грошей та часу, а і ціла комбінація правових та організаційних питань. Саме їх й обговорювали учасники українського ринку електромобільності та урядовці на засіданні робочої групи.

Мета робочої групи - започаткувати діалог між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та представниками бізнесу для успішного втілення Плану заходів з реалізації «Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року», затверджений Кабінетом Міністрів України. 

Далі в цьому матеріалі озвучуємо основні питання, які піднімалися під час обговорення.

“Зарядки” не встигають за зростанням парку електрокарів

В Україні немає чіткої статистики з кількості зарядних станцій. Цифри, які доступні, не враховують того, що деякі станції знаходяться в приватній власності або на закритих територіях. Втім, учасники ринку стверджують, що зараз Україна має достатню кількість “зарядок” - вона навіть трохи вище за мінімально необхідний рівень в 1 станцію на 3-4 електрокари.Кількість електричних машин постійно збільшується, в той час, як кількість зарядок не зростає тими ж темпами. 

З урахуванням теперішньої динаміки поповнення парку електромобілів в Україні, в країні потрібно відкривати по 6-8 зарядних точок на день.

За твердженнями експертів подальший розвиток зарядної інфраструктури стримується відсутністю законодавчої бази та державної підтримки у питанні зниження тарифів на електроенергію. Втім, є й позитивний бік. 

Український ринок електромобільності та зарядної інфраструктури розвивається в умовах “чистого бізнесу”, завдяки чому реально працюють виключно ефективні та рентабельні проєкти. 

Чому такий стан справ є добрим, демонструє приклад країн Балтії. Там державне фінансування розвитку інфраструктури виявились не ефективними. Зарядні станції з'явилися у не зручних для користувачів локаціях, без належного сервісу, і разом з тим, створили конкуренцію приватним операторам. Україні, без сумніву вдасться цього уникнути.

Статус зарядних станцій та ціна електроенергії

Нині одне з головних питань - створення належної законодавчої бази в Україні. Наприклад, сьогодні немає юридичного визначення поняття “електро зарядна станція ЕЗС”. Це призводить до таких юридичних казусів, як в Одесі - де зарядки прирівняно до МАФів. Тут операторам потрібно отримувати всі ті самі дозволи, якби вони встановлювали кіоск з шаурмою або щось таке.

Існує також дилема в розрізі вартості зарядки.

Електрокар - це ідеальний міський автомобіль, адже саме в містах пробіги зазвичай невеликі та особливо актуальна проблема “загазованості” від ДВЗ. Та наразі простіше і дешевше заряджати електрокар, якщо ви живете поза містом.

Це нонсенс. Особливо коли на фоні підвищення вартості електроенергії для споживачів, постає проблема того, що вартість експлуатації електрокара може стати співставимою з утриманням авто з ГБО. Тут могло б допомогти зниження тарифів на електроенергію для приватних споживачів та операторів зарядних станцій. Але і це не так просто.

Коло замикається, адже проблема в зниженні тарифів або компенсацій від держави ускладнюється відсутністю законодавчої бази. 

Відсутність законодавчої бази призводить до того, що переважна більшість зарядних станцій виступають “субабонентами”. Причому  більше на словах, а не на папері. Умовна зарядна станція біля ТРЦ має договір оренди території під зарядний майданчик, а за електроенергію сплачує просто на підставі рахунку та за показниками лічильника. Про окремі тарифи та компенсації в такому випадку розмовляти складно. Також потрібно враховувати й зворотну сторону питання - недопущення ситуацій, коли б пільговими тарифами зарядних станцій нелегально користувались інші бізнеси. Тож все має бути чітко визначено законом.

Додатково оператори скаржаться на те, що в умовах мінливого ринку, відсутності законодавчої бази та державних програм підтримки, більшість договорів оренди підписуються на термін 1-3 роки. І якщо з державними структурами це ще реально змінити, то як бути з приватними компаніями - поки не зовсім зрозуміло.

Найближчі перспективи електромобільності в Україні

Втім, попри велику кількість складнощів, ситуація зараз покращується.

По-перше, формування законодавчої бази вже стартувало у Верховній раді - відповідний законопроєкт знаходиться в роботі. Його вже створено й прописано в ньому основні дефініції. Законопроєкт ще потребує обговорення та доопрацювання, але значна частина роботи вже зроблена.

По-друге, є велика група учасників ринку, які прагнуть допомогти державним органам розв’язати основні питання та знають, що треба зробити для безперешкодного розвитку ринку.

По-третє, Міністерство енергетики підтримує розвиток зарядної інфраструктури та виявило бажання допомогти та сприяти найшвидшому пряйняттю всієї необхідної законодавчо-правової бази для впорядкування розвитку зарядної інфраструктури для електричного транспорту. 

Головне, українська електрозарядна інфраструктура продовжує розвиватись в умовах вільної конкуренції, що створює сприятливі умови для появи ефективної мережі з оптимальним для власників електрокарів розташуванням та конкурентними тарифами.

Сподіватимемось, що Україна не загальмує на шляху розвитку електромобільності, а питання зарядної інфраструктури не буде стримувати наш ринок.

Україна буде електромобільною!