Посміхніться, вас знімають! Або хроніка введення камер фото/відеофіксації

З 1 червня почали працювати камери відеофіксації швидкості, і в перший же день тільки по Києву було зафіксовано понад 35 тисяч порушень. Пройшло вже майже два тижні, пора підбивати перші висновки по роботі чергового "нововведення" автоматичних камер відео фіксації.

Перші порушники вже отримали так звані "листи щастя", звісно, якщо змогли вистояти в загальній з пенсіонерами черзі до віконечка реформованої "Укрпошті" — це додаткове, не прописане законом, покарання. Правоохоронці не зволікають з видачею будь-чого, що стосується стягнення грошей.

В свою чергу, юристи вже говорять про масу проблем, пов'язаних з камерами, починаючи з банальних технічних помилок і закінчуючи покараннями "не тих" водіїв і "розподілом" штрафів в ручному режимі.

Усе нове, добре забуте старе

Десять років тому, в той час ще міліція, отримала сучасні на той час американські радари TruCAM, якими збирались тотально замінити застарілі радіолокатори Візир. Вони могли не лише фотографувати, але й записувати порушників на відео в якості документального доказу провини. Хоча й вони були далекі від ідеалу, могли переплутати дві машини, які на момент фіксації в фото-режимі знаходились поруч, хоча могли пересуватись з різницею швидкості в рази. Почалась війна з антирадарами та захисними засобами, які не давали приладам розпізнати номерний знак автомобіля.

Крім ручного радара TruCAM правоохоронці експерементували й з іншими зразками "озброєння", в тому числі досить активно в свій час працювали автоматичні радар-детектори. Причому, як стаціонарні в роздільних "відбійниках" чи маскувальних ящиках обабіч траси, так і мобільні комплекси на характерній тринозі. Як правило, патрульні працювали з такими приладами парами: перші спостерігають за трафіком, фіксують порушників та повідомляють про них колег. Техніка тоді вже дозволяла оперативно передавати фото-докази швидше за будь-якого "шумахера", фіксуючи окрім номаре автомобіля й швидкості, ще й координати. Щоправда, "фоторобот" не завжди був вдалим, а розмите зображення враховувати стражі порядку не мали права.

Порушники масово почали оскаржувати "листи щастя", які бувало приходили помилково з різних причин. Крім того, за кермом міг бути не власник автомобіля, який могли продати за генеральною довіреністю. Вночі взагалі системи майже не працювали через низьку освітленість більшості доріг України та слабкої оптики приладів. Власники двоколісного транспорту лишалися фактично безкарними, через що взагалі почувалися володарями доріг, хоча часом й зовсім ненадовго. Автовикрадачі просто не звертали увагу на радари, адже штраф до них точно не дійде. Тим часом підпільний бізнес забороненими антирадарами розквіт весняним цвітом, адже функціонал такого пристрою нерідко інсталювали у цілком легальні відео регістратори чи у дзеркало заднього огляду з вбудованою відеокамерою. Навіть радіодіджеї на весь ефір передавали де зараз "працюють" так звані "точки сигналу" чи якісь "перешкоди". На різних станціях радари називали на свій лад. В результаті, систему фото-відеофіксації порушень швидкісного режиму тоді до пуття так і не змогли довести, не зважаючи на активну технічну допомогу іноземних колег, в тому числі власним досвідом, та щедре фінансування. Металоконструкції над багатьма київськими проспектами та шосе так і не отримали нормально функціонуючі комплекси, і питання відклали до "кращих часів".

Великий брат бачить нас?

Дійсно, кращих часів за нинішній 2020-й рік годі й уявити, чому б не запустити камери відеофіксації знову? Почали, як водиться, зі столиці та Київської області. Спочатку встановили 45 камер (20 в Києві та ще 25 "розкидали" по області). До кінця року в поліції погрожують встановити понад 200 камер по всій Україні. Причому, цього разу замість іноземної техніки використовуються камери КАСКАД вітчизняного виробника "Українські системні інновації". Щоправда, дешевшими вони від цього не стали —  майже мільйон гривень за штуку.

Камери дозволяють фіксувати автомобілі не лише з українськими номерами але також транспорт з Молдови, Росії, Білорусі та країн ЄС, яких стало трохи менше, хоча й досі їх немало на руках у наших земляків. Пристрій дозволяє фіксувати машини, що рухаються зі швидкістю до 240 км/год. Тобто, білий "прокачаний" Peugeot 406 з Самі Насері за кермом точно як у популярних фільмах франшизи "Таксі" може промчати повз КАСКАД лишившись непоміченим.

Радар охоплює три дорожні смуги по 10,5 метрів ширини кожна, а від камери до об'єкта має бути відстань в межах від 20 до 50 метрів. Негусто, враховуючи, що на швидкості 60 км/год автомобіль проходить її за кілька секунд. Хоча, це не має бути проблемою, бо за даними МВС для збору інформації прилад використовує технології комп'ютерного зору на основі нейромереж. Далі вся інформація передається до бази МВС, де обробляється та зберігається. Яким чином?

Схема наступна: поліцейські перевіряють, на кого зареєстровано автомобіль, складають постанову про порушення, яке автоматично відправляється у відділення поліції за місцем реєстрації машини. Потім цей "лист щастя" з виписаним штрафом (255 гривень за перевищення швидкості, але якщо машина при цьому створила аварійну ситуацію, можуть стягнути до 680 гривень) відправляють тому, на кого зареєстрований автомобіль. Також лист може отримати та особа, яка в електронному кабінеті водія Головного сервісного центру МВС зареєстрована як "належний користувач", щоб це не значило.

Завдяки реформі МВС стало ближче до народу і як хороший супермаркет пропонує акційні знижки: якщо не чекати 15-денного строку обов'язкової виплати штрафу (чим далі тягнути – тим дорожче буде), а розрахуватись за "гріх квапливості" в десятиденний термін, достатньо буде виплатити лише півсуми від назначенного штрафу.

Нагадаємо: в Україні дозволена швидкість руху автомобілів в 50 кілометрів на годину в населених пунктах (в Києві є кілька вулиць, де можна їхати 80 кілометрів на годину) і до 90 -130 кілометрів за межами населених пунктів (в залежності від типу дороги). Штрафом карається перевищення допустимої швидкості більш ніж на 20 кілометрів на годину плюс 3 кілометри списується на погрішність приладу. Тобто штраф можна отримати за їзду по Києву зі швидкістю 73 кілометри на годину і вище.

Поки камери "засікають" тільки перевищення швидкості. Згодом їх функціонал планується розширити, зокрема вони будуть фіксувати рух по смузі громадського транспорту, виїзд на зустрічну смугу, порушення правил зупинки і стоянки тощо.

Право на помилку

Ще до установки систем відеофіксації експерти почали піднімати питання - чи можуть камери помилятися? Звісно, ті ж колишні системи для вимірювання швидкісного режиму, зокрема "Візир", м'яко кажучи, грішили, про що ми згадали вище. Щоправда, тут Україна не унікальна, масові помилки камер фіксуються і в інших країнах, де схожа система працює вже кілька років. "Технічні помилки або похибки в будь-якому випадку можуть бути", - говорить Кравець. "У всіх країнах, де працює автофіксація, трапляються помилки, адже яка б не була сучасна техніка, гарантувати на 100 відсотків коректну роботу ніхто не може. Наприклад, фіксується нереальна швидкість", - зазначає адвокат АТ Credence Сергій Бурлаков.

Відомий автомобільний юрист Володимир Караваєв, навпаки, вважає, що технічні помилки практично виключені. "Україна перейшла на нові стандарти, які не так давно введені в Європі. Якщо раніше камери фіксували швидкість аналоговим промінем, через що могли бути помилки, то зараз, крім нього, є ще і лазерний промінь. Він ставить на авто "мітку " і сплутати його, скажімо, з сусіднім, вже неможливо", - пояснив експерт.

У компанії "Українські системні інновації" (виробник систем КАСКАД, які встановлено на київських дорогах), кажуть, що вони є виробником техніки, яку МВС законно купило. Але що стосується використання і можливих помилок, то це питання риторичне. "Ми робимо все, що від нас залежить, але є ще питання використання камер, наскільки все буде йти по інструкції", - говорять в компанії.

Номери-невидимки і штрафи від хакерів

Але крім самих камер, є питання до обробки даних. Завжди важливе питання - це захист системи і даних, отримання необхідних сертифікатів КСЗІ (комплексної системи захисту інформації). Система повинна бути захищена від стороннього втручання, щоб не відбувалося випадків злому системи хакерами, які можуть надсилати фальшиві штрафи жителям і таким чином збагачуватись, вказавши свої банківські реквізити.

Крім того не треба виключати фактор людського втручання. Поліцейський буде перевіряти дані з камер, звіряючи їх з базою зареєстрованих авто. Чи може він, скажімо, «годі й шукати збігів», сказати, що «камера помилилася»? Питання поки що відкрите. Буквально відразу ж після установки камер пішли чутки, що нібито з'явиться список VIP-номерів, які камери "не помічати". Правда, поки підтвердження цьому немає.

Як оскаржити штраф

Юристи вже прогнозують вал судових розглядів за новими камерам. За тим же "Візиром" суди свого часу пачками скасовували штрафи. Але в даному випадку водії будуть оскаржувати не стільки помилки самих камер (мовляв, автомобіль не мій, порушував інший), скільки юридичні нюанси, а їх чимало.

Основний спірний момент - стаття 14.2 Кодексу про адміністративні правопорушення. Вона прописує, хто несе відповідальність за порушення. Колишню статтю (14.1), де було зазначено, що вся вина і штрафи "лягають" на власника транспортного засобу, свого часу скасували (в українському законодавстві досі чітко не прописане питання власності на автомобіль). У статті 14.2 зазначено, що відповідальність несе особа, на яку зареєстровано транспортний засіб.

Але по суті змінене лише формулювання, так як до "володіння" можна причепитися, адже в Україні це питання до кінця не врегульоване. "Незрозуміло, що варто вважати початком етапу володіння. У випадку з квартирою це, скажімо, внесення до реєстрів. У випадку з автомобілем не прописана процедура фіксування передачі власності", - кажуть експерти.

Так що основні суперечки в судах напевно будуть вестися навколо цього питання. Скажімо, я власник машини, мені прийшов "лист щастя", але я в цей час не був за кермом, а дивився телевізор. Чому я повинен платити?

Тобто поки суд не доведе, що саме власник був за кермом (а для цього, крім фіксації швидкості, потрібна ще й фотографія водія, як це робиться в інших країнах), штраф можна оскаржити.

Причому, за чинним законодавством власник автомобіля може вказати в електронному кабінеті водія Головного сервісного центру МВС так званого "належного користувача", який може користуватися машиною. Але і там є нюанси. Скажімо, якщо ви дали знайомому автомобіль на пару годин, навряд чи будете тут же вносити його в список "належних користувачів".

Юристи кажуть, що шансів оскаржити штрафний протокол більш ніж достатньо. Адже допоки суд не отримає фото водія-порушника, всі ці адмінпротоколи можна вважати просто папірцями. Судді їх будуть скасовувати.

Також є питання по "автомобілів-двійників", яких в Україні під 200 тисяч. Під питанням також авто на донецькій і кримської реєстрації. Скажімо, в Крим «листи щастя» відправляти точно не будуть. Незрозуміла і схема з "евробляхамі", адже формально вони мають європейську реєстрацію, тобто "висять" на європейських фірмах, приватних особах чи навіть рахуються вкраденими.

По ідеї в цьому випадку штрафи будуть приходити на того, хто ввіз авто на митну територію України. Згідно із законом така людина не може передавати транспортний засіб в управління іншій особі. А якщо він це зробив, доведеться відповідати вже за митні порушення, а там штрафи набагато вище, ніж за перевищення швидкості. Тобто формально самі водії евроблях (які фактично і є власниками) "листів щастя" не отримають.

Що стосується оскарження штрафу, то воно відбувається в стандартному порядку і ніщо не заважає громадянинові звернеться до суду, якщо він не скоював правопорушення. Обов'язок доведення адмінсправи лежить на поліції, а всі сумніви будуть трактуватися на користь громадянина. Але є неприємний сюрприз - з недавнього часу необхідно платити судовий збір, чого раніше не було за цією категорією справ. Зараз це 420 грн. Сума начебто і невелика, але, з огляду на мінімальний штраф за перевищення швидкості в 255 грн, людям легше буде сплатити штраф, ніж морочитися з оскарженням, тим більше коли результат не гарантований. Хіба що штрафи за перевищення швидкості значно підвищать?